Архієпископ Любомир (Гузар) про екуменізм та Всеукраїнську Раду Церков

Було дуже приємно дізнатись, що архієпископ-емерит Любомир (Гузар) дав розлогу відповідь на моє питання, поставлене через сайт ДивенСвіт. Раніше, коли ще він очолював Українську Греко-Католицьку Церкву, мені кілька разів випадала можливість поспілкуватись з ним особисто під час міжконфесійних зустрічей. І кожного разу я відзначав для себе глибинну мудрість цієї особистості, розуміння істинних цінностей земного життя та своєї місії як церковного лідера.

Сьогодні, відійшовши від управління Церквою, він активно продовжує своє пастирське служіння – спілкується із молоддю, записує аудіокниги та навіть веде авторську колонку на Українській правді, реагуючи на важливі суспільно-політичні події.

Отже, публікую своє запитання та повний текст відповіді на нього архієпископа-емерита Любомира (Гузара):

Ваше Блаженство, чого, на Вашу думку, бракує у міжконфесійному діалозі в Україні? Чи достатньо ефективно працює в цьому напрямку Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій?

_____Дорогий Максиме, міжконфесійне спілкування, яке відбувається вже понад 10 років в рамках Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій (далі ВРЦ) є подиву гідним фактом, яким дуже мало хто на Земській кулі може похизуватись. Блаженний Папа Іван Павло II назвав Україну “лабораторією екуменізму”. Пригадуємо собі, що Іван Павло II зустрічався з ВРЦ під час свого візиту до України.

_____Дозволь мені сказати декілька слів про ВРЦ. Ця Рада складається з 19 членів: Церков та релігійних організацій, які охоплюють майже 90 % віруючих в єдиного Бога. Не всі члени є християнами, крім католиків, православних та євангельських (популярно часто названих протестантських) спільнот у діяльності ВРЦ беруть також участь євреї та мусульмани. Тому ВРЦ не є стисло екуменічною організацією, це значить не складається виключно з християн. Такою в Україні є Нарада предстоятелів християнських Церков, у склад якої входить дев’ять Церков та релігійних організацій, які крім віри в єдиного Бога також визнають Пресвяту Трійцю та Господа нашого Ісуса Христа.

_____Ви почали свої питання словами “що бракує”. Мені здається, що краще було б поставити питання у такий спосіб: Що може осягнути ВРЦ? Особливість ВРЦ полягає в тому, що в цій Раді зібрані люди різних релігійних переконань, які, перш за все, шанують один одного і кожному признають його право на існування. Це дуже важливе в такій країні, як Україна, яка є багатоконфесійною державою. Цим самим ВРЦ є живим приміром релігійної свободи.

_____По-друге, члени ВРЦ розглядають аспекти релігійного та церковного життя, які спільні для всіх віруючих в Україні. Для прикладу, ВРЦ вимагає однакового трактування для релігійних спільнот, які домагаються повернення їм церкви, костелу чи мечеті. Інший примір, ВРЦ домагається від державної влади права для релігійних спільнот оснувати школи, незалежно, чи та спільнота є католицька, православна, протестантська чи єврейська. ВРЦ закликає членів своїх релігійних спільнот молитися за благо спільне нашої держави. Особливим символом такої, базованої на релігійних поглядах, поведінки є спільне моління предстоятелів Церков та релігійних організацій в Соборі Святої Софії в Києві з нагоди державних свят. ВРЦ не вагається звернути увагу державних органів на несправедливості, від яких терплять всі громадяни нашої держави.

_____Підсумовуючи, можна сказати, що ВРЦ створює атмосферу взаємної пошани, побудованої на зрозумінні релігійної свободи, без якої годі уявити собі мир та злагоду в українському суспільстві.

Підпишіться на оновлення блогу: