Моє нове захоплення – професійна фотографія – органічно поєдналось із основною роботою в Інституті релігійної свободи. Причому несподівано швидко. Хоча дзеркальна камера у мене щойно з’явилась, вже на цьому тижні випала нагода відзняти 3 фоторепортажі з натяком на професійність:
- відкриття Дому Біблії у Києві,
- міжконфесійна молитва пам’яті за загиблими у Другій світовій війні,
- зустріч глав християнських Церков України.
Якщо раніше на різного роду засідання, зустрічі, наради мене запрошували у якості експерта, то тепер водночас вдається трохи попрацювати і репортером. Напевно, учасникам цих заходів незвично мене бачити з портфелем у діловому костюмі та одночасно з камерою, але насправді мені теж все це видається незвичним :)
Головний висновок, який я зробив після чергового фоторепортажу, полягає у тому, що довіра та репутація – це те, чим не можна зловживати. І це стосується будь-якої професії, адже “незручний” кадр та ракурс (які так полюбляють окремі фотографи) може викривити сутність події та образити людину так само, як неточна інформація у статті, телесюжеті чи коментарі.
Підпишіться на оновлення блогу:
