Перед переважною більшістю студентів поставало питання: як працевлаштуватись по спеціальності за відсутності найменшого досвіду роботи? Навчання завершилось, щойно видали омріяний диплом. Але як зацікавити потенційного роботодавця своєю персоною, не маючи бодай якихось професійних навичок?
Моя відповідь – волонтерство! Чимало громадських, релігійних, благодійних організацій потребують помічників для реалізації своїх суспільно-корисних проектів в умовах невеличких фінансових можливостей. Така робота звичайно звершується на громадських засадах, тобто безоплатно, але дає можливість розвиватися професійно, здобути певні навички, досвід та нові особисті якості.
Завдяки волонтерству можна здобути такі якості:
-
уміння працювати в команді (дослухатись до колег та взаємодіяти з ними, розуміти візію та завдання керівництва);
-
сміливість брати на себе відповідальність за виконання конкретних завдань;
-
здатність проявляти ініціативу та використовувати нові методи роботи;
-
вміння з користю планувати свій робочий і вільний час.
Такими фразами кожен залюбки хотів би прикрасити своє резюме. Проте важливо не стільки те, що буде написано на папері, але ваші власні зусилля для самовдосконалення та набуття нових позитивних рис характеру.
Крім цього, робота волонтером може допомогти:
-
сформувати корисні професійні контакти;
-
зайняти з часом оплачувану посаду у відповідній організації або отримати від неї рекомендаційні листи, які допоможуть працевлаштуватись в іншому місці;
-
здобути професійні навички та досвід, необхідні для подальшої кар’єри.
Це лише одна сторона питання, а з іншої – добрі справи, які волонтер можете робити у вільний від навчання час. Проявляючи людяність та любов до ближнього, людина сама змінюється на краще. При цьому волонтерська поміч насправді є дуже важливо для знедолених людей, які отримують соціальну допомогу та піклування від громадських, релігійних, благодійних організацій.
Форми волонтерства можуть бути найрізноманітнішими та стосуватись різних професійних напрямків.
Зауважу, що нещодавно, вперше за 20 років незалежності, в Україні з’явився Закон «Про волонтерську діяльність» № 3236-VI від 19.04.2011 р. Хоча цей Закон, як і попередні проекти, зазнав чимало критики, але перший крок зроблено – подивимось як він буде діяти на практиці.
Із найбільш цікавих положень нового Закону зазначу наступне.
-
Волонтерська діяльність – це добровільна, безкорислива, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами та волонтерськими організаціями шляхом надання волонтерської допомоги;
-
Волонтерська діяльність є формою благодійництва;
-
Держава в особі її органів та посадових осіб підтримує громадську ініціативу щодо провадження волонтерської діяльності;
-
Волонтерська організація – юридична особа, яка здійснює свою діяльність без мети одержання прибутку і отримала статус волонтерської згідно з вимогами Закону;
-
Надання юридичній особі статусу волонтерської організації здійснюється центральним органом виконавчої влади у сфері волонтерської діяльності {але поки не відомо, який це орган};
-
Волонтери надають волонтерську допомогу на підставі договору про провадження волонтерської діяльності, укладеного з волонтерською організацією у письмовій формі.
Рекомендував би ще звернути увагу на розділи Закону щодо прав і обов’язків волонтерів та волонтерських організацій.
Тим не менше, ухвалення цього Закону не означає, що кожний охочий робити добро іншим людям мусить обов’язково укласти волонтерську угоду чи мати посвідчення волонтера – це радше інструменти для більшої ефективності цієї діяльності. Тому успіхів Вам у добрих справах! :)
Підпишіться на оновлення блогу:
