Останнім часом ведеться чимало розмов про те, чи здатні українські ЗМІ до саморегуляції, зокрема в інтересах дітей. Або може їм на допомогу слід запровадити чіткі етичні та законодавчі межі їх діяльності.
Трохи про це йшла мова під час парламентських слухань про стан моралі у суспільстві.
5 грудня разом із колегами із Громадської ради при Державному комітеті з питань телебачення і радіомовлення України ми провели Круглий стіл на тему «Як захистити моральність в Україні в інтересах дітей і суспільства в цілому. Думка громадськості». Організовуючи цей захід, ми хотіли почути думки та практичні пропозиції у цій сфері від широкого кола громадськості.
Як на мене, перевагою Круглого столу стало те, що під час дискусії були рівні можливості для того, щоб озвучити різні позиції, інколи протилежні, в тому числі відносно доцільних форм та способів державного регулювання в інформаційній сфері. Також оргкомітет запропонував усім присутнім висловити своє ставлення до окремих пропозицій під час анонімного опитування.
При цьому запропонований оргкомітетом проект резолюції не зміг бути ухвалений через наявність різних підходів. Приміром, не усі могли погодитись із пропозицією повністю скасувати Закон України «Про захист суспільної моралі», що водночас передбачає ліквідацію Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.
Проте мене здивувало інше. А саме, коли не схвалений проект резолюції Круглого столу пізніше, 13 грудня, був винесений на розгляд самою Громадською радою при Держкомтелерадіо. Справа в тому, що її склад у більшій мірі відображає інтереси виробників медіа-продукції, а не її споживачів. Тому симптоматично те, що в ухваленій нею резолюції під аналогічною назвою «Як захистити моральність в Україні в інтересах дітей і суспільства в цілому. Думка громадськості» містились подекуди суперечливі, як на мою думку, твердження, а саме:
“Констатуючи неефективну роботу всіх державних органів, на які законодавством покладено обов’язок нагляду та контролю за станом суспільної моралі в Україні”, Громадська рада при Держкомтелерадіо вирішила “вважати прийняття нової редакції Закону України «Про захист суспільної моралі» недоцільним та рекомендувати Верховній Раді України відмінити існуючу редакцію Закону”.
Заради об’єктивності до тексту цієї резолюції Громадська рада зрештою долучила результати опитування учасників Круглого столу. Вони не претендують на те, щоб вважатися соціологічним дослідженням, але оскільки висловлені пропозиції є цікавими з практичної точки зору, представляю їх до Вашої уваги.
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ
учасників Круглого столу на тему
«Як захистити моральність в Україні в інтересах дітей
та суспільства в цілому. Думка громадськості»
від 5 грудня 2011 року
За ініціативи Громадської ради при Державному комітеті телебачення і радіомовлення України 5 грудня 2011 року у прес-центрі «ЛІГАБізнесІнформ» відбувся Круглий стіл на тему «Як захистити моральність в Україні в інтересах дітей і суспільства в цілому. Думка громадськості». В обговоренні взяли участь біля 40 журналістів, представників ЗМІ та медійних асоціацій, профільних органів влади, релігійних та громадських організацій.
Під час Круглого столу відбулась дискусія та обмін думками щодо ефективності та доцільних форм державної регуляторної політики в сфері телебачення, радіомовлення, преси та реклами, спрямованої на дотримання етичних стандартів у діяльності ЗМІ в інтересах дітей і суспільства в цілому.
За результатами письмового опитування, проведеного серед учасників Круглого столу, оргкомітет узагальнив пропозиції щодо покращення ситуації у сфері заявленої проблематики.
В опитуванні взяли участь 22 учасника Круглого столу, серед яких представляють ЗМІ або професійну асоціацію медіа – 45,4 %; орган влади чи державну установу – 22,7 %; громадську організацію соціального спрямування – 22,7 %; Церкву чи релігійну організацію – 9 %.
Абсолютна більшість учасників Круглого столу (90,9 %) погодились із тим, що наявні в Україні правила, форми та зміст інформаційної діяльності ЗМІ потребують змін в інтересах захисту дітей та суспільства від негативного впливу. Ніхто із опитаних не заперечував це твердження і лише 9,1 % – вагались із відповіддю.
На питання, які заходи найбільш доцільні у цій сфері з боку держави, найбільшу рейтингову підтримку учасників здобули наступні пропозиції:
1) Розробка механізму взаємодії держави з громадськістю задля контролю суспільства над дотримання чинних законодавчих норм про моральні (етичні) стандарти у діяльності ЗМІ – 76,1 % балів опитаних;
2) Поліпшення законодавчого регулювання, насамперед деталізація і конкретизація норм та вимог до ЗМІ – 67 %;
3) Забезпечення дотримання чинних законодавчих норм шляхом підвищення ефективності діяльності профільних органів влади – 55,7 %.
При цьому у відповідь на питання, які заходи найбільше доцільні у цій сфері з боку ЗМІ, їх редакцій, власників медіа, найбільшу рейтингову підтримку учасників здобули наступні пропозиції:
1) Розробка чітких критеріїв та термінологічних тлумачень задля однозначного розуміння та правомірного застосування існуючих законодавчих норм про моральні (етичні) стандарти у діяльності ЗМІ – 68,1 % балів опитаних;
2) Ухвалення та дотримання етичного кодексу журналіста, редакції, телеканалу чи видання (за зразком Етичного кодексу лікаря України, тощо) – 63,6 %;
3) Створення громадського колегіального органу саморегуляції діяльності ЗМІ (приміром, спільної загальноукраїнської та регіональних наглядових рад за участі представників кожного зацікавленого ЗМІ) – 51,1 %.
Серед пропозицій щодозапровадження конкретних етичних меж у діяльності ЗМІ найбільшу підтримку учасників Круглого столу знайшли наступні:
1) Обмеження щодо демонстрації тіл загиблих, актів насильства і жорстокості, надмірного зображення крові в результаті загибелі чи насильства стосовно людини (зокрема, часові обмеження трансляції відповідних програм, в т.ч. кримінальної хроніки, аналогічно до вимог щодо демонстрації різних категорій кінострічок, та візуальні – тобто без надмірної деталізації) – 77,3% опитаних;
2) Накладення адміністративного штрафу за лайливі нецензурні слова у прямому теле- чи радіоефірі – 68,2%;
3) Зобов’язати телеканали та радіостанції здійснювати повне звукове приховування, а також візуальне (самого процесу вимови), лайливих нецензурних слів у програмах, що транслюються у записі – 63,7%;
4) Введення обмежень щодо використання еротичних образів у рекламі (зовнішній та внутрішній) – 63,7%;
5) Запровадження обов’язкового кодування з метою обмеження вільного доступу до програм у кабельних мережах, які можуть завдати шкоди неповнолітнім (зокрема, спеціалізованих каналів з еротикою, фільмами жахів і т.д.), або демонстрація їх у встановлений часовий проміжок у разі неможливості такого кодування – 63,7%.
Разом із цим половина опитаних учасників Круглого столу підтримали ідею класифікації розважальних шоу за можливістю трансляції їх у певні часові проміжки в інтересах захисту дітей від негативного впливу (подібно до досвіду класифікації кінострічок).
Підпишіться на оновлення блогу:
