Таке враження, що для деяких правозахисників та політиків не існує свободи віросповідання та свободи вираження поглядів. Чи, можливо, вони вважають, що у демократичному суспільстві може бути лише одна, єдино правильна думка – їхня. А будь які інші погляди на певне питання – це вже “забобони”, “парламентський талібан” чи “агресивний наступ”.
Ось сьогодні міжнародна правозахисна організація «Amnesty International» заявила про безпрецедентний вплив релігійних організацій на Верховну Раду та нагадала, що, згідно з Конституцією, церква в Україні відокремлена від держави.
“Що ми бачимо сьогодні? Це дуже агресивний, активний і безапеляційний наступ абсолютно всіх релігійних конфесій на ті рішення, які приймаються у Верховній Раді”, – сказала виконавчий директор Amnesty International в Україні Оксана Покальчук.
З таким підходом вони недалеко просунулися від комуністичної спадщини з її тоталітарним поглядом на розмежування держави і церкви, її ролі у суспільстві. Хіба це не дискримінація за релігійною ознакою? Чому віруючи не можуть бути повноправними учасниками суспільної дискусії?
Як на мене, коли церкву намагаються загнати в гетто під назвою “відокремлення церкви від держави”, то це нічого спільного не має ні з правозахистом, ні з суспільною дискусією, ні з розумінням громадянського суспільства, частиною якого також є релігійні організації.
Якщо хтось у цьому сумнівається, то раджу не полінуватися та відкрити Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації», де у статті 5 щодо відокремлення церкви і держави зазначено наступне:
“Релігійні організації мають право брати участь у громадському житті, а також використовувати нарівні з громадськими об’єднаннями засоби масової інформації”.
Більш того, відповідно до Постанови Кабміну № 996 від 03.11.2010 року релігійні організації також мають право брати участь у формуванні та реалізації державної політики – так само, як і інші інституції громадянського суспільства.
Чи знають про це в Amnesty International?
Тож перед тим, як відокремлювати церкву від держави, треба зрозуміти, що у Конституції та законодавстві України насамперед йдеться про розмежування функцій цих суспільних інституцій. До того ж, не слід плутати та ототожнювати державу (державний апарат) із суспільством, від якого церква у жодному випадку не може бути відокремлена, бо є його невід’ємною складовою.
Максим Васін, правовий експерт
