За моїми спостереженнями після сумнівних облав на церковні реабілітаційні центри у Запоріжжі почалися відпрацювання і в інших регіонах. Дільничні поліцейські цікавляться установчими документами (статутами) реабілітаційних центрів, а особливо тим, чи є оформлена письмова згода від реабілітантів на перебування в закладі.
Така тенденція насторожує! Тим більше на фоні нової інформації про те, що пастора з Черкас звинувачують у рабовласництві навіть у ситуації, коли церква надала прихисток особі без місця проживання (просто забезпечила житлом із вільним доступом до нього).
Складається враження, що хтось у правоохоронних органах знайшов новий спосіб покращення статистики розкриття “злочинів” та отримання за це відповідних службових бонусів.
Відтак, керівникам церковних реабілітаційних центрів варто:
1. Краще попрацювати над належним юридичним оформленням своєї діяльності;
2. Мати контакти адвокатів на випадок безпідставних звинувачень правоохоронних органів;
3. Звертатися до правозахисних організацій та чітко повідомляти громадськості про суть подій, у разі зненацьких обшуків і звинувачень з боку правоохоронців;
4. Об’єднуватися в асоціації з метою аналізу чинного законодавства на предмет реальності існуючих вимог та врахування особливостей реабілітаційних центрів із релігійною основою оздоровлення, формування порядку денного для діалогу з урядом і парламентом.
Здається, прийшов час для упорядкування цієї діяльності. І бажано – не шляхом облав і кримінальних переслідувань, а за допомогою цивілізованого суспільного діалогу.
Максим Васін, правовий експерт
