Після написання роз’яснення для Інституту релігійної свободи та надання кількох десятків приватних юридичних консультацій не буде зайвим підсумувати особливості законодавства України щодо мобілізації віруючих і священнослужителів.
Отже питання та відповіді:
1. Чи є законною мобілізація без оголошення військового стану?
Так, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не ставить умовою мобілізації оголошення військового стану. Адже мобілізуватися може бути необхідно й у випадку, приміром, стихійного чи екологічного лиха. До того ж, мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи навіть приховано. З огляду на військову агресію Росії, протягом 2014-2015 років в Україні проводиться військова мобілізація – з акцентом на відновлення боєздатності Збройних Сил та інших військових формувань.
2. Чи підлягають мобілізації на військову службу віруючі?
Так, військовий обов’язок є однаковим як для віруючих, так і для невіруючих. Конституція закріплює рівність усіх громадян і не допускає дискримінації за ознакою релігії. Єдиною особливістю є те, що для віруючих передбачена можливість заміни військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою, коли релігійні переконання не дозволяють воювати (ч. 4 статті 35 Конституції України).
3. Чи можуть мобілізувати тих, хто раніше проходив альтернативну службу замість строкової військової?
Так, дивіться відповідь № 2. Проте Міноборони заявляло, що має намір мобілізовувати саме осіб з військовим досвідом або військовою спеціальністю, що навряд чи можливо для тих, хто замість строкової військової служби проходив альтернативну (невійськову).
4. Яка процедура направлення на альтернативну (невійськову) службу?
Закон про мобілізацію не врегульовує питання альтернативної служби для віруючих, які не можуть воювати. Проте Міноборони погодилося застосовувати по аналогії існуючі норми статей 9 – 12 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу». Згідно цієї процедури місцева районна адміністрація приймає рішення про звільнення заявника від призову на військову службу, проте подальший механізм організації саме альтернативної служби поки не визначений.
5. Де має проходити альтернативна (невійськова) служба?
Однозначно можна сказати, що альтернативна служба має проходити за межами Збройних Сил або інших військових формувань, оскільки повинна мати невійськовий характер.
Але, якщо мобілізована особа заявить про свої релігійні переконання вже під час військової служби, то Міністерство оборони України для цих випадків розпочало процес створення інженерно-будівельних підрозділів, до яких будуть спрямовувати військовослужбовців, які з релігійних чи інших причин не можуть виконувати завдання зі зброєю.
6. Чи можуть призиватися на військову службу священнослужителі?
Так, якщо слідувати букві Закону про мобілізацію. Хоча священики і звільнені від військових зборів згідно статті 30 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», проте такої норми немає стосовно мобілізації.
Плутанини додала поширена журналістами у січні 2015 року інформація з посиланням на представника Генштабу ЗСУ, що священики не будуть призиватися під час четвертої хвилі мобілізації. Водночас Міноборони проігнорувало мій інформаційний запит з проханням підтвердити цю інформацію. За моїми спостереженнями, у військкоматах зовсім по-різному ставляться до прохань священнослужителів звільнити їх від призову з релігійних міркувань.
7. Як оголошення військового стану вплине на мобілізацію віруючих?
Відповідно до Конституції України оголошення військового стану є підставою для обмеження конституційних гарантій свободи віросповідання, закріплених у статті 35 Основного Закону (як і низки інших прав громадян). Тобто в цьому випадку держава вже не зобов’язана забезпечувати віруючих можливістю проходити альтернативну (невійськову) службу, а вправі спрямовувати мобілізованих на свій розсуд – чи-то до війська, чи-то на цивільну роботу.
8. Чи можуть мене мобілізувати, якщо в моїй родині є діти?
Закон про мобілізацію містить чіткі критерії мобілізації батьків, залежно від яких військовозобов’язані батьки можуть бути призвані військову службу або звільнені від неї.
Буду доповнювати цю публікацію новими відповідями на стратегічно важливі запитання, які Ви будете залишати у коментарях нижче.
Доповнення від 17 лютого:
9. Чи можуть мобілізувати переселенців? Та чи є можливість у військкоматів звіряти інформацію зі справами за попереднім місцем проживання?
Мені відомі випадки, коли переселенці отримували повістки за новим місцем проживання після реєстрації та отримання довідки переселенця. Тобто інформація про них надходить до військкоматів. Їх мобілізація не завжди пов’язана з залученням до служби у військових загонах. Це може бути направлення на авторемонтні роботи військової техніки чи оплатна робота по іншій невійськовій спеціальності.
Очевидно, що не у всіх випадках у військкоматів є доступ до справ військовозобов’язаних переселенців з їх попереднього місця проживання. Насамперед, на окупованих територіях Донбасу та Криму.
10. Чи можуть претендувати на альтернативну (невійськову) службу ті громадяни, які є невіруючими або не належать до якоїсь з релігійних громад?
Такі люди є, зокрема з пацифістськими переконаннями. Але на сьогодні маємо таку вимогу у статті 2 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»: “Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю”.
Підсумовуючи, можна сказати, що вказані неточності та пробіли у законодавстві змушують священиків і віруючих виборювати своє конституційне право на захист своєї країни без зброї в руках. Інколи доходить до кримінальних проваджень і судового розгляду, як це було на Дніпропетровщині.
Максим Васін, правовий експерт
Підпишіться на оновлення блогу:
